дозвольте поспати, я так сильно зморився.
життя покидає втомлене тіло.
я хочу літати і камнем зі скелі,
додолу зірватись і вмерти навмисно.
я хочу тонути в бездонному морі,
у темряву пекла вриватися сміло.
я хочу зірватись і впасти до крові,
щоб трішки живого у серці свербіло.
будь ласка, вгамуйтесь! ну скільки ще можна?
я прошу хвилинку, ще трішки поспати.
змінити свідомого мить на картинку,
в якій я ще можу між хмар мандрувати.
облиште, благаю! я сон не додивлюсь,
голодному радість - роси і стеблинку
якщо я продовжу, то вже не прокинусь,
залиште мені цю сонну стежинку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610470
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2015
автор: inda_hata