І. Місяць і зоря мовчить,
Сльозами янголів пройшли дощі.
Повітря пекельно горить.
Життя-металу сплав на згарищі.
Чорне сонце сходить з-під землі…
Змахнув мечем Михайло Архистратиг,
За Русь іде війна, не за комфорт.
А під Тризубом віддав наказ комбриг
Зайняти, захистить аеропорт.
ІІ. Чорні думки черствих голів
Ворони несуть уздовж кордону.
Когортою в тумані тисячі рабів
Голови кладуть в підніжжя трону.
Червоне Сонце сповзає в крові…
Нові Жовті води упертих героїв.
Голодні вовки із чубами й АК
Зневажили спокій і вигоди покоїв,
Щоб із Кремля розчавить слимака.
ІІІ. Жахнулась нахабної сили
Марнотратна розм’якла манірність.
Мільйони сердець запалили
Війни смолоскипи на вірність.
Біле сонце снігом стелить дорогу…
Благословенна душа, хрестик розарій,
Живиться страхом, жагою убивств.
Небесний наказ – запалить бестіарій,
Злощасну причину жалю і насильств.
ІV. Величний надлюдського чин,
Складений із тіл синів,
Наповнить міф для гір-долин
І жовто-блакитний спів.
Безхмарне небо тяжіє чистотою…
Прощатися з життям, сплатити ті борги,
Жартуючи в обстріляному терміналі,
Вже зібрались готові до пекла кіборги
Відбивати і смерті атаки, й печалі.
V. Армія честі і доброї волі
Кабінетній всупереч зраді.
Воїни світла народної долі
По перемир’ю ідуть на параді.
Місяць повний і зоря тремтить…
Молитва між боями про Небесну сотню,
Зневага й гнів на спідлені верхи багатих.
За генеральським черевом у підворотню,
На революцію йдіть проти біснуватих.
27-28.10.2014/4-08
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610511
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 01.10.2015
автор: Юрій Ноєвий