Ридай, не стримуйся душа,
Тобі лишили знову Осінь,
У сірих рамках десь блука
Моя недоля - сиві коси...
Моя зів"яла, безнадійна,
Суцільні рани - лазарети,
Находять сутінки повільно, -
У сліз проникливі сюжети...
І сум, і смуток, і печаль
Сховалися в одній утробі,
Лиш вітер наче той скрипаль
Ласкає думи прохолодні...
Шукати відповіді в неба ?
А звідти мжичка моросить,
Жалю красивого не треба,
Усе єство хай закричить...
Здається це любиме хобі, -
Страждання хмар через життя,
Не замикайся лиш у собі,
На волю дощ, як почуття...
У смерках повені як ночі
Німа розлука знов ятрить,
Не витру я вологі очі,
Нехай щемить, нехай болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610551
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2015
автор: Мандрівник