[i] [b] [color="#d11919"] Не було калини, а була
кропива в нічиїм дворі,-
написав я нижче, в вірші
КАЛИНА... Не посадив?[/color][/b][/i]
[i][b][color="#129614"]На краю мiкрорайону
У осiнню днину
Батько з синком з - пiд балкону
Украли калину...
Тьфу, украли! Цi новини
Набили оскому.
Ну на дiдька та калина
Бiля твого дому?
Ти поглянь лиш на подвiр'я
Стоптане до щенту -
Сірість, бруд, куряче пiр'я,
Листя, экскременти…
Твiй сусiд веде машину
Як на танкодромi.
Ну й придумав же - калину
В нiчиєму домi!
А хотілось... Ні,- жадалось
Цвітом тішить душу!..
Довго, довго не збувалось,-
Бо трясли мов грушу
Переїзди, переходи,-
Хата є,- саджаю...
Та украли... Для городу,-
Ні,- я не ридаю...
Тут немає, звісно, драми,-
Хай росте в городi.
Страшно тільки,- син затямив-
Його батько,- злодій!..[/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610560
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.10.2015
автор: Янош Бусел