Завжди
кудись поспішаємо
і навіть
часу не маємо
на теплі
і міцні обійми,
на горнятко
гарячої кави,
й приємну
розмову до неї.
Навіщо завжди
біжимо кудись??
До кого??
Від кого??
Не знаємо.
А в виправдання
говоримо:
"головне,
щоб завжди
вперед.
Бо рух -
це життя".
Та єресь це все.
Життя пробігає
повз нас,
а ми
повз життя.
Збавте темп,
зупиніться,
прислухайтесь.
Роззирніться.
Куди поспішаєте??
Сядьте.
Випийте каву
чи чай.
Поспілкуйтесь
приємно
без поспіху.
Допоки ще
маєте шанс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610639
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2015
автор: Fagotyst