Ну як ти без мене? Ну як? Тобі зранечку каву
У ліженько тепле принесуть? І ніжно цілують?
Казали мені. І втішали, що не моя справа...
Та ти не журися... Дощі мою душу лікують...
Ну як ти? Хороший.. Ти рідний для неї? Рідненький?
Вона буде знати, що треба відкрити віконце,
Коли ти ще спиш? Ти найкращий... Ти в світі одненький
Замінюєш справжнє, справжнісіньке сонечко... Сонце...
Ну як ти без мене? Вночі тебе будуть вкривати,
Коли на підлогу ти скинеш своє покривало?
І тихо, тихесенько будуть тебе цілувати?
Просити, щоби Янголятонько оберігало?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610680
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2015
автор: Відочка Вансель