Звертали погляди замріяні
В нічного неба медитацію...
Прошепотівши: "милий, вір мені...",
Пішла...
Зостався наодинці я
Із тими мріями, як зорями.
Пульсують дотики між пальцями
Так, мов за руки й досі поряд ми...
Лечу...
Відсутня гравітація.
Та завмираю враз, побаченим:
Ти розважаєшся з коханцями.
І зорепад всі мрії страчує;
Гірчить
В душі і на вустах ця мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610691
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2015
автор: Бойчук Роман