Давно уже змирився з долею
Голитись регулярно ранками.
Станком,
Немов косою в полі я,
Наповнюю лице світанками.
Я комбайнер з електробритвою –
Врожай збираю в пору ранішню:
Його,
Немов приношу в жертву я…
Триденною, позавчорашньою,
Легкою, тощо – звуть неголеність,
Що шарму додає, солідності…
В крові
Тестостерону впевненість
Приводжу я до відповідності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610803
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: Бойчук Роман