Сумує осінь…

[b][color="#002bff"]Кохання  вбила  темна  сила,-
Тобі  я  більше  вже  не  мила...
Розбите  серце  вщент  моє,-
Душа  в  пітьмі  кудись  снує...

Шукає  те,  чого  немає,
Тихенько  плаче  і  вмирає...
Сумує  осінь...  З  нею  я,-
Чому  я  більше  не    твоя!

А  мо  в  далеку  ще  весну
Ти  знов  прокинешься  від  сну,-
До  мене  в  гості  завітаєш
І  скажеш  що  іще  кохаєш...

І  знову  ми  поринем  в  рай,-
Я  зашепчу,-  кохай,  кохай!
І  соловейко  у  гаю
Затьохка  пісеньку  свою...
01  10  2015р  
Вікторія  Р  [/color][/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2015
автор: Виктория Р