Де ви зараз, дорогі, у небі?
Там у небесному строю
у небесах янголів уже сотні,
їх тисячі із вами у раю.
Тріпоче пір’я крил на вітрі,
він відганяє хмару вбік,
щоб подивитися змогли ви,
побачити всіх дорогих.
Усіх, кого на землі залишили,
відплакали, але сум не минув,
а тільки згорбилися плечі,
ніби тягар хтось знять забув.
Виблискують на сонці крила,
впаде із них благословінь роса,
“Не плачте, бо із вами
ми поруч і хай не болить душа.
Незримо ангелами з вами будем,
як служби дозволяють вільні дні,
з небес вас захищати не забудем,
не забувайте нас і ви.
Служба на небесах найкраща:
знов Україну берегти,
ми робимо це і на небі,
як їй служили на землі.
Шикують нас у сотні командири
і на небесному плацу
ми тут такі як біля дому,
лиш затріпочуть крила у строю.
І у сім’ї ми тут єдиній,
із нами Бог, Архангел з ним,
нам Україну боронити
життям небесним як земним!”
Картина із інтернету.
2.09.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610927
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.10.2015
автор: Светлана Борщ