***

Тобі  ввісімнадцяте  дмухати  на  свічки.
Мені  ввісімнадцяте  не  бувати  поруч.
Я  зачіпаю  посмішку,  мабуть,  на  три  гачки.
Йди  прямо.  А  я  побіжу  навпростець  ліворуч.

Тобі,  дорогий,  до  ніг  всіх  земних  відрад.
Хай  буде  гарячий  чай  і  холодний  вітер.
Ніколи  не  знай  ні  від  кого  зрад.
Краще  зовсім  забуть  поєднання  цих  літер.

Хай  спокійно  муркочуть  коти  під  вухом,
А  ти  ніжно  сопи.  Як  завжди,  коли  сонний.  .
Залишайся  таким  болючим  і  сильним  духом.
Не  пізнай,  я  благаю,  молю,  безсоння.

Не  пізнай  моїх  снів,  бо  для  тебе  це  буде  «зовсім».
Скажеш  вкотре  разюче  та  стисле  «не  будем».
Я  з  тобою,  коли  ти  летиш  й  замовкаєш  назовсім.
Я  ще  «дуже».  Я  у  тебе  ще  «дуже-дуже»

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2015
автор: Луноокая