Набувши срібло сивини,
Пізнав я чинність аргументу,
Що мусять дочки і сини
Батьків здіймать на постаменти.
Своїх батьків на золотий
Я постамент здійняти мушу
За вчинок їхній пресвятий,
За їхню добру й ніжну душу.
Низький уклін їм, бо вони
В земнім житті святе зробили -
Вони мене, дитя війни,
Зростили, хоч і не зродили.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2015
автор: Микола Холодов