Як живеться, козаченьки, у вибранім раю -
В Воронежі, в Ставропіллі, у Краснодр-краї?
Чи ж бо рідну Україну, ви геть позабули,
Чи коріння вже відсохло, шаблею відтнули?
Що ж, панове, реєстрові, як вам там живеться?,
А "господин не ругает", рука не трясеться?
Коли кидає подачки за вірную службу,
Наказує не водити із "хохлами" дружбу!
Ви забули про свободу, чим так дорожили,
Вільний вітер вам не брат вже, і шабля не мила!
Золотий рубель приспав все? Ех, ви, реєстрові...
Ви без пана і без ярма жити не готові!
Подивіться на Вкраїну,-як встала голота,
Коли волю продажнії втоптали в болото!
Скільки лицарів відважних полягли у полі-
Україну боронили від вас, реєстрові!
Ви підняли свою руку на святе - на Матір!
Псами злими за подачку кинулись на брата!
Як гадаєте, що буде, як всохне коріння?
Чи зостанеться у світі після вас насіння?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610992
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.10.2015
автор: Василь Стасюк