[i] [b][color="#02001a"] Плакала Саша,
как лес вырубали..[/color]
[/b][/i]
[i][b][color="#8a0b0b"]Шостка... Вороніж... Гуків Хутір...Ліс...
Колись сюди водила бабця Оля.-
Земля їй пухом...Зараз сам проліз
Крізь зарослі до вирубки...Там,- воля...
Пеньки... Пеньки...Ця вирубка зросла
Разів у три... О, варвари неситі!..
ГіллЯ...Канави...Мов війна пройшла,-
Спішили газди скористатись з миті
Крадіжок, безладу, безпечних днів,
Всесилля бувших і нових магнатів...
В душі тривога... Закипає гнів...
Лишити б їх і грошей і мандатів
Судом людським!.. Та його ще нема...
Та коли й буде, то надїї мало...
Дружина...Тесть...Свояк або кума,-
Поділять з ними наше спільне сало...
На Божий Суд надія значно більша,-
Тепер,- герой... Життю ж настане край,-
То страшно стане... Не проскочить миша,
Неправдою багата, в Божий рай...
Шостка... Вороніж... Гуків Хутір...Ліс...
Колись сюди водила бабця Оля.-
Земля їй пухом...Зараз сам проліз
Крізь зарослі до вирубки...Там,- воля..
[/color][/b]
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611015
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.10.2015
автор: Янош Бусел