Достатньо лише...
...Життя - дорога, це знають всі. Але ж, щоб жити - треба по ній іти.
Коли дорога оживає - вона стає річкою. І тому річка - також життя.
Сидячи на березі ріки, ти вишукуєш красиве каміння, виготовляєш
з нього прикраси, стараєшся, потім кидаєш в річку. Кидаєш, кидаєш,
нападає іноді розпач... А воно все зникає на дні, все зникає -
не підхоплює річка оте, не пливе воно й не бачить його ніхто...
Ти впадаєш у відчай, опускаючи руки...
...А треба було лишень просто навчитися складати з паперу
кораблики...
P.S. Але не все так погано. Колись, коли тебе вже не буде, річка трохи
зміліє і твої прикраси знайдуть на дні інші люди - і милуватимуться
ними в своїх музеях...
* * * * *
В "сухому залишку"...
...Прочитав оце, як перевірити на якість бензин. На скельце капнути
й підпалити - якісний залишить білий наліт на скельці, а неякісний,
з домішками - чорний. Подумалося: ось так і ми, перевірять і нас ТАМ
колись, спаливши на скельці...
03.10.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611023
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2015
автор: Микола Шевченко