Давно існую як чоловік, батько, дід,
Лише в душі я бажана дитина -
Століттями в Києві наш існує рід:
Вже сьомий раз ним пишеться билина.
Великий рід у матері і в батька -
Жили десятки моїх дядьок і тіток:
Стоїть над компом від матері фотка -
На ній прабабадід в оточені діток.
Схиляю голову тихо, шанобливо -
Життя їх було цікаве і тяжке...
Нащадки чи побачать і в нас диво?
Й скажуть з подякою: "Життя у нас легке!"?
02.10.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611064
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2015
автор: Левчишин Віктор