Це не наша війна! І не нам в ній отримати лаври!
За чиї ж то гріхи омивається кров'ю земля?
Не звучать на ній більш героїчні звуки литаври,
Лише стоне від болю нещасна країна моя!
Це не наша війна! Цей сценарій давно написали.
Ми як ті пішаки прикриваєм свого короля!
І солодку брехню так дбайливо ми всі колисали,
Так як мати колише найрідніше своє немовля.
То чия ж це війна? І чого нам ще варто чекати?
Ще яких ви знайдете для нас ворогів?
Чи обійме ще сина старесенька мати?
Чи всі ми вже жертви для ваших богів?
Це не наша війна! Ми всі браття козацького роду!
Й не таким наші предки давали відбій.
Не буває долі у того народу
Де брат на брата з лезом кидається в бій!
Що ж вам треба, панове, звання і герої?
Свій гріх ви заплатите Богу сповна.
За те, що нас змусили стати до зброї,
За дітей, які знають вже слово "війна"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611077
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 03.10.2015
автор: Deidra