Забери мене, мамо, в дитинство
І стежками в майбутнє веди!
Щоб відчути ніжний смак материнства
Ти зі мною за руку іди!
Заведи у садок біля хати,
Де тюльпани між трав майорять.
Там де люди не вміють брехати,
Там, де мрії мої не згорять!
Там вклонюсь... Поцілую долоні!
Крадькома витираю сльозу...
Час нещадно збілив твої скроні,
Як зірниця все небо у літню грозу.
Пригорни мене, мамо, рідненька,
Віджени всі тривоги й біду.
Ти- Мадонна моя! Моя ненька!
За твій подвиг до стомлених ніг припаду!
Ти- мій Ангел! Голубонько мила!
Я в озера очей твоїх мудрих пірну.
Ти, як зірка життєвий мій шлях освітила
І в молитві ти ніч провела не одну...
І несуться роки... По секундах спливає хвилина,
Лиш лунають в садку тім пісні солов'я...
Я щаслива! Бо я все ще дитина
Поки є ще на світі люба мама моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611116
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.10.2015
автор: Deidra