І моїй першій вчительці
Стояк Галині Іванівні
О, цей гамір шкільний –
то вирує життя,
так нестримно,
як запуск ракети.
Буде генієм мабуть
не кожне дитя
і не кожному
стати поетом
Як цей день неповторний,
так світ цей навкруг –
все відчути
і все розпізнати...
Так, цей вирій вже квилить
до таїн наук,
цих енергій
не стримають й грати.
І лише самовідданість
й поклик душі
Вчителів,
цих безсрібників долі –
навіть в Богом забутій,
якійсь глушині,
сили вчити
знаходять у Волі.
Тож, ростять пташенят
аж до вильоту з гнізд,
зір й здоров'я
потроху втрачають,
але вірять в дітей,
що, як той альпініст,
кожен з мрією
зустріч спізнає...
01.10.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611177
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.10.2015
автор: Променистий менестрель