Ми привикли, що керує хтось нами одвічно,
За Державу нести хреста? Кожному? Навіщо?
Прийде дядко якийсь добрий, усе уладнає,
Ми ж поспимо, не будіть нас, ми чогось чекаєм!
Хтось прокинувсь, аж тут біда, уже горить хата!
Відважнії-тії гасять, міщанство - втікати,
А підлії руки гріють, тягнуть, що попало,
Один в дзвін б'є... Будить од сну! Та одного мало!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611282
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.10.2015
автор: Василь Стасюк