Просто інколи люди бувають злими,
просто байдуже їм хто ти,
просто часом рідні стають чужими,
ну, а інших тобі не знайти.
Сьогодні тобі здається що світ - сірий,
Сьогодні навколо тебе іде дощ,
Сьогодні у тебе болить серце і шоколад не милий,
І хочеться закричати... Таке буває, ну що ж.
Забутись, згубитись, сховатись, залізти у нірку,
Закритись від всіх на десятки і сотні замків,
Заникати серце в шкатулку, шкатулку в комірку,
Забити на всіх навіжених і всіх диваків.
І мабуть це вихід, і деякий час знову добре,
Не боляче, тихо, та інших довкола нема,
Знаходиш себе, відчуваєш що серце хоробре,
І ніби ти все це затіяв дарма.
Тебе не турбують, ніхто вже тебе не шукає,
Тобі не надзвонюють зранку в обід чи вночі,
Ніяких порад, заборон теж ніяких немає,
А так би хотілось заснути на твоїм плечі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2015
автор: БуНтАрКа