МЕТЕЛИКИ ТРІПОЧУТЬ…

Метелики  тріпочуть  крильцями  в  душі,
Лоскочуть  її  стінки  аж  до  денця,
А  розум  плавить  ненароджені  вірші,
Фантазії  торкають  струни  серця.

Гаряча  кров  у  розгалуженнях  судин
Рікою  розливається  по  тілу,
У  скронях  скаче  пульс,  немов  з  пружин,
Чеканить  мрію  в  намірах  несмілу.

Потреби  внутрішні  накручують  думки,
Голубляться  розніжені  бажання…
Літа  розмотують  неясності  клубки.
Чи  варті  тут  глухі  протистояння?                                29/09/15

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611289
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.10.2015
автор: Lana P.