В твої очах вогонь палає,
Рука ж холодна,наче лід.
Далеко голос твій лунає,
Та слухати його не слід.
Бо пеклом стало в мить кохання,
А я ж шукала в тобі раю.
Бродила з ночі до світання
І говорила, що кохаю.
Проте цей вогник загас швидко,
Замерз увесь світ навкруги.
Далеко десь вже інший видко,
Стоять там інші береги.
А наше море знов розлилось
Та затопило всі стежини.
В ньому кохання утопилось,
А потім зацвіли жоржини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611294
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2015
автор: Sindicate