Мені наснився сквер, якому шкода -
Старезну лаву, бо діряве небо.
А дощ ось-ось і я молюсь: "Не треба,
Ще прагне літа бабиного врода".
Мені наснився ти, чомусь похмурий,
Біля вікна в обіймах полонеза.
Ще Осінь розкидає сонця-леза,
І вибриває у пітьми тонзури.
Мені наснився саксофон у листі,
Чекає мабуть, як і я притулку.
Такий самотній, плаче у провулку,
Залишений вдовіти в передмісті.
Мені наснилось щастя невловиме.
Щока нестерпно обпікає шкіру,
Рум"янець розростається в порфіру.
Чи сон, чи яв?.. чи прожене, чи прийме?
05.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2015
автор: Ліна Ланська