Заривайся глибше у шию

Відчувати  переривчастість  
Повітря  у  горлі  
Заривайся  глибше  у  шию  
Моя  маленька  пташка  колібрі  
Моя  учорашня  м'якість  
Лави  вогняної  жерло  
Крок  лише  -  абсурдність  легкості  .
Що  ж  ти  завмерла?  
Повії  у  мозку  шепчуть  занадто  дешево  .
Де  кривавий  захід  -тиха  синя  імла  
Заривайся  глибше  у  шию  моя  маленька  пташка  колібрі  
Я  сьогодні  дуже  -  дуже  сама  .
Хто  збере  що  у  мозку  розкроєно?  
Хто  заткне  всі  мої  голоси  ?  
Хто  ,  моя  пташка  ,  обурена  ,  
Зробить  так  ,  щоб  я  був  сам  по  собі  ?  
Хто  імена  твої  всочені  у  розбавлений  цілісний  спирт  
Нанесе  на  скрижалі  золочені,  що  Мойсей  заховав  на  горі?
Моя  пташка  ,  закрий  свої  очі  
Моя  пташка  ,  мене  відпусти  
Заривайся  у  шию  безумиці  
Це  остання  зустріч  утроє  
Я  ,  порожнеча  і  Ти  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611474
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.10.2015
автор: sofjadamenko