Ти більше не мрієш, у снах не літаєш,
Згубилась в буденних дощах
Як листя осіннє,
Як листя осіннє,
Голодний і стомлений птах.
Мале кошеня, те, яке заблукало,
Шукає домівку свою.
Навколо байдуже задимлене місто
Сире і вороже, холодне, нечисте -
В очах твоїх повно жалю.
Тримайся! Я поряд,
Зовсім уже поряд!
теплом я тебе огорну,
не буде самотності, розпачі, болю,
Як тільки тебе обніму.
Я знаю, ти – сильна!
Я знаю: ти зможеш!
Мене дочекатися знов,
Не треба шукати очей перехожих,
Зігріє лиш справжня любов.
Тримайся, я поряд!
Тебе я шукаю, в сирому, осінньому місті,
Тебе я шукаю, не день і не місяць
Тримайся, ще трішки!
Тримайся, ще трішки!
Тримайся! Я поряд,
Я зовсім вже поряд!
Теплом я тебе огорну,
Не буде самотності, розпачі, болю,
Як тільки тебе обніму.
Я поряд! Ти чуєш?
Я поряд! Ти чуєш?
У спеку страшну і мороз
Як тільки побачиш – одразу відчуєш.
Най навіть іти буду повз.
І очі твої посміхнуться мені
А морок холодний розтане
Розквітне той сад, наче він навесні,
Це місто привітним враз стане.
Мале кошеня пригорнеться до скроні,
Разом ми птахів нагодуєм,
Твої я зігрію руками долоні,
Світанок ми разом зустрінем.
Я поряд, вже поряд!
Тебе я теплом огорну,
Не буде самотності, розпачі, болю,
Так ніжно тебе обніму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2015
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)