А листя вільхи осінню тріпоче,
Поміж беріз воно зелене ще,
Сплітають верби поріділі коси,
Поліський край красу свою несе…
Легкі тумани бавляться в болоті,
На сході сонце додає краси,
Полісся сяє, все у позолоті,
Які ж осінні чарівні ліси…
Красу твою не можу передати,
Чекай весни Поліській краю мій,
Щоб міг і далі жити й процвітати,
Щоб ще побути в осені святій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611560
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Віталій Назарук