Пустіє сад, та ще цвіте в душі,
Іще хрущі кружляють наче птахи,
Бо ще зелені й нині спориші,
Хоч птахи відлетіли бідолахи.
Вишневий цвіт неначе кличе в сад,
Та замість цвіту листя пожовтіле,
Літа, літа вас не вернуть назад,
Як не вернути листя, що злетіло.
Люблю тебе я, осене, люблю,
За кольори і за багатство долі,
Хоч за весною трішечки тужу,
За жайвором отим, що в чистім полі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611566
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2015
автор: Віталій Назарук