Не плач, коли вікно заллють дощі,
Коли здається, що в минулому дива.
Не плач, без листя докором кущі?
Але на сонці - оксамитова трава.
Не плач, я тобі каву заварю,
Свічки запалені розвіють тугу в дим.
Не плач, без тебе тлію, не горю...
Не обернися сизим попелом отим.
Не плач, повір світи малюють сон,
Де ми закохані і вічно молоді..
Не плач, мовчання наше в унісон -
Згадай, як ми колись ходили по воді...
Не плач, бо тільки викликом біді
Стає твій біль, його очікування - смерть..
Не плач, у лабіринтах безнадій
Наллю у пригоршні мого кохання вщерть...
6 жовтня 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611676
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2015
автор: Ліна Ланська