Хто відійшов від нас у небо,
в далеку і святую синь,
від нас пішли і звідти погляд
на землю і на нас самих.
Ми залишились на землі цій жити
за себе, а ще за небесних вас,
помолимось ми і за себе,
за Україну водночас.
За себе і за вас життя прожити:
недоспівали і любити не змогли,
дітей і внуків у житті земному
з небесної оберігайте висоти.
І з того кращого, із світу,
можливо, прийдете і ви колись,
коли душа дитині знадобиться,
тоді і ви зійдете униз.
Майбутній матері ростити,
народитесь, то стане берегти,
а перша усмішка і слово знову
батьків нових благословить.
Хоч у житті наступному, та буде,
що ви не встигли у цьому здійснить,
небо майбутнє і щасливу долю
в житті земному хай благословить!
Картина із інтернету.
10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611703
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 06.10.2015
автор: Светлана Борщ