[i]Наворожила мені Осінь
Сумні початки без кінця ;
У павільйоні - свіжі сльози,
А не послати би гінця
За терпким присмаком невдач,
Щоб душу знову роз"ятрили...
І листя - свічі й тихий плач
Дощу у якості кропила,
І хмари - карти в пелені
На відстані одного кроку,
Шепоче Осінь в тишині
Молитву давню та глибоку...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611737
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Мандрівник