Весна. Прогулянки. Кохання. Парк.
Блондин, ще й синьоокий у придачу,
Та згодом все перетворилось в зоопарк,
Й не взмозі вирішити цю задачу.
Вже літо. Зустрічі. Розмови «ні про що»
Прощання. Смуток. Вже й стабільність ніби,
І усвідомлюю, що не наснилось. Не кіно,
Ти незамінним став, немов шматочок хліба,
Настала осінь. Зміни кардинальні.
Блондин вже зник, й кохання не було,
Дарма, казали люди: нероздільні- ненормальні,
Миттєве щастя у кінець вже забрело.
Прийде зима. Вдамо, що незнайомі.
Пройду повз тебе, наче не помічу,
Хоча кого я зможу обдурити?- Всім відомо,
При погляді на тебе, я себе калічу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2015
автор: Крістя