«Третій Ангел засурмив, і впала з неба велика зірка, палаючи, як смолоскип, і впала на третину річок та на водні джерела. А ймення зорі «полин», і третина води, стала, мов полин, гіркою...\"
Одкровення святого Іоанна Богослова
Ми з себе зірвали печаті,
Щоб тіло пізнати й душу.
Ти - моя Серафима печалі,
Та втратить тебе я мушу.
Пил із крил невимовно солодкий,
Тепле тіло – оазис безсмертя.
Та зірка Полин гострим оком
Світ розкрає на болю чверті.
Вже третина морів – отрута,
Ти така невмолимо грішна,
Хоч і впаде на нас покута
Побілілим від муки віршем.
Але дух алхімічним знаком
Розіб’є реторти матерій,
І вуста наші стануть маком
На руїнах чужих імперій.
Ми очі сховаєм в волошки,
Щоб смерті довіку не знати,
І наші слова припорошим
Смарагдом п’янкої м’яти.
Ми будем горіть-палати
В порі посивілих років,
З’єднає Природа-Мати
У серці своїм глибокім.
18.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611772
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Віталій Стецула