[i]Звичайно, досi нiхто не присвячував вiршiв О.Турчинову. У такому разi я став першим. Складна фiгура, небезперечна... Тому я й не намагаюся робити якiсь остаточнi висновки, а лише закликаю до об'єктивного ставлення до цього дiяча. [/i]
...............................................
Помiж вiдомих дiячiв країни
Є i такий собi Олесь* Турчинов.
Хоч важко вiдшукати позитив,
Саме йому цей вiрш я присвятив.
Його не люблять жителi Донбасу.
Хтось у Мережi навiть 3,14***асом
Олеся нещодавно обiзвав
(За те, що, нiбито, вiйну вiн розв'язав.)
Дончани його звуть "кривавий пастор".
Нi, не кажу я, що вiн "бiлий i пухнастий"!
Але, в iнформацiйнiй купi негативу
Все ж треба розiбратись об'єктивно,
Без апрiорних висновкiв поганих,
На рiвнiй вiдстанi вiд схвалення й догани.
...Що ж, пригадаємо торiшнiй лютий,
Тi подiї, якi не зможемо забути.
Тодi Турчинов обiймав посаду
Не надто значну - голови Верховної Ради,
Вiн у межах тих повноважень дiяв,
Про особисту владу i не мрiяв.
Але тодi ж, у лютому торiк,
Кудись, мов заєць, Президент утiк,
А також уряду тодiшнiй голова
I майже вся "регiональна" бандитва.
I вирiшили депутати Ради:
[i]"Слiд уникати вакууму влади!
Янук утiк i Арбузов вiдсутнiй...
Слiд готувати вибори майбутнi!
Але, поки ми будемо їх готувати,
У ролi "Преза" хтось повинен працювати!
I хто очолить тимчасово Україну?
Що сперечатись? Голова ВР - Турчинов!"[/i]
Вiн пiдкорився рiшенню ВР.
Вiн - в/о Преза. Яценюк - прем'єр.
Потiм почалась сумнозвiсна епопея...
Сецесiї "приваблива" iдея
Поширилася на Пiвденний Схiд...
"Як зреагує Київ?" - думав свiт.
Усi дивились на столицю України.
А там - нещасний пастор, пан Турчинов,
Який не прагнув стати Президентом,
Не заявляв себе, як претендента!
Не готувався пан Олесь Турчинов
Вiдстоювати цiлiснiсть країни!
Нiхто не передбачував доти
Що цiлiснiсть країни зберегти -
То буде важка i хитра проблема.
...I що з героєм нашої поеми?
Вiн вiдчайдушно навеснi торiк
Робити намагався... те, що мiг!
Мiж тим, "сепари" - i донецькi, i луганськi -
Cтворили справжнi "армiї повстанськi",
Свої "республiки" проголосили...
Приклали, взагалi, усi зусилля,
Щоб розiрвати Україну на шматки.
Це - шахтарi? Нi, це - бойовики!
Й доколi мiг Турчинов коливатись?
Доколi бути "толерантним" намагатись?
Чого очiкувати? Повного розпаду?
...Не знаю, хто тодi давав йому поради,
Але, нарештi, пан Олесь почав...
Вiдповiдати на ланцюг злочинних справ.
Так, врештi-решт, застосував вiн зброю.
I як судити нашого героя?
Чи адекватною та вiдповiдь була?
I до чого, нарештi, призвела?
I оцiнити як - хто винний, а хто правий?
Чортзна! Полiтика - це надто брудна справа.
.........
Ось вам поема про Турчинова Олеся
Вiд мишi з бувших польських "Сходних Кресув**".
_____________________________________________________________
[i]* Паспортне iм"я О.Турчинова - "Олександр". Але, Олександром най буде античний Цар Македонський. А українцевi личить варiант "Олесь". (Бiлорусу - "Алесь".)
** "Кресами Сходними" поляки називали Галичину й Волинь (1920-1939). [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611775
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Mik (галицька миша)