Щось поміж нами, небачене,як химери,
Цокає стрілка, цілуючи циферблат.
Я ланцюгами, прикована до галери,
Кожна хвилина у вічності - то мій кат...
Кожна хвилина напоєна трунком суму,
Виллється присмаком - радість солодких сліз.
Навіть якщо втопитися в озері глуму,
Сам собі - абрис мрії і диво-ескіз...
Щось поміж нами заплутане в павутиння -
Мушка тремтить, обймаючи зла бурштин?
Час вже збирати розкидане те каміння,
Поки не віє холодом і від жарин.
Боже, а раптом не зглянусь, так запалає...
Скотиться в руки, чи в душу, чи десь замре?
Серцем торкаюсь вогню, що Ти посилаєш -
Знаю, каміння те вже ніхто не збере...
07.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611779
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Ліна Ланська