Люди навколо, минають тебе.
Та ти не знаєш для чого ти живеш.
Ще не вирішила, не зрозуміла.
Та все прийде.
Очікуй чогось ліпшого від себе.
І воно потягнеться до тебе.
Воно все було і є у тебе.
Та тільки не убий, в собі це.
Ти як сонця промінь можеш зігріти, та убити.
Ти можеш зробити все і нічого, для цього всього.
Ти будеш жити й обирати.
Куди іти та для чого це все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611810
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Невільний