Мені відкрилась істина проста:
В житті легких стежинок не бува.
Через роки, а й то через віки,
Можливо зрозуміємо це ми.
"Людина починається з добра",
Невже забули ми про ці прості слова?
Чому з душі зникає світло й радість,
Керує нами гордість та захланність.
Хай стане совість на порозі правди.
Де пік багатства? - тільки у душі.
І нам потрібно всього лиш для щастя
забуть образи й помисли лихі.
Та не готові ми до покаяння.
І сил людських на мужність не стає.
Та в світлі днів своїх печальних
Надія й мудрість духу додає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611832
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2015
автор: Annuchka