Безодня…

В  безодні  помирають  сподівання
Остання  крихта  вже  надій  вмира,
Я  перестала  вірити  в  кохання,
Його  напевне  не  було  й  нема,

Яке  кохання?-Тільки  розрахунки,
Образи,впертість,сльози  звідусіль,
Для  чого  ці  фальшиві  поцілунки,
Вони  приносять  лиш  пекельний  біль

Набридло  бачити  довкола  стільки  фальші,
Набридло  прикидатись,що  жива,
Не  може  так  продовжуватись  й  дальше,
Коли  вже  й  любов  помера,

Вже  перестала  вірити  в  кохання,
Вже  перестала  вірити  в  дива,
І  зрозуміла,що  довкола,лиш  страждання,
І  що  коханню  тут  місця  нема

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611912
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2015
автор: Крістя