Краса жоржин – осіння мить,
мінорною ще нотою звучить,
нагадуванням про холодні дні,
якими дмухала зима вже восени.
Нагадувала про себе зима
холодними ночами не дарма:
неначе наостанку, у жоржини цвіт
покращувати намагався вигляд свій.
Нові пуп’янки квіткового куща
щоранку дарувала восени природа,
із полиском рожевим зацвітуть,
а ідеш мимо - настрій підіймуть.
Дорослим – пелюстковою красою,
а дітям – іграшковою смішною,
що недалеко на камінні спить,
водойму черепашка сторожить.
З’являються ще пуп’янки нові,
їм розцвітати всі осінні дні,
зимо, не поспішай із холодами,
нехай ще буде осінь із квітками.
Фотографія автора.
8.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612095
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 08.10.2015
автор: Светлана Борщ