І знову тишина,із серця нутрощі виймає,
Гадаю краще є,коли тебе нема,
Бо тиша ця,повільно й боляче вбиває,
Та все здається,з часом це мина,
Хотілося здається все забути,
Невзмозі сподіватись без вагань,
Набридло вже від посторонніх чути
Цю низку невідгаданих питань,
Заплуталась,здається остаточно,
Ночами плачу,просто так і без причин,
Тебе не хочу бачити-це точно
Намисто розірвалося на тисячі дрібних перлин…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2015
автор: Крістя