Серед лісу поміж трав
Сонце грає із водою,
Потічок його догнав
Й кличе вперто за собою.
Вкупі веселіше йти,
Неохота розлучатись,
Їм заміни не знайти,
Лиш вони так вміють гратись.
Відстань: небо і земля,
Та це не перешкода двом.
Ти - його, вона - твоя,
Так й далі мчіть вперед разом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612148
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2015
автор: Плюта Вікторія