Ах, густі очерет, осока,
Ах, парують болотні купини.
В неї ріжок корона тремка,
А за вушком китичка калини.
У флояру тихенько дме,
Ти за нею підеш і от:
Солов'єм повз лице майне
Чи заведе у темний грот.
Ах, зеленим вогнем горять
Ті лукаві, глузливі очі,
Тільки тупіт збосілих п'ят
І втече за запону ночі.
Ах, то мила забава така
Стежка вкрита сріблистосміхом,
Як гадюка коса гнучка,
Ах, пустує собі на втіху.
Бався й ти поки стане сил
Бався, млій у звабливих путах
Але ти ж бо не маєш крил
Тож болото з містком не сплутай!
Ах,співає у тьмі, чортиця,
З її чарами світ забудеш,
Залоскоче у стопи глиця.
День чи вік ти отут вже блудиш.
Поцілує в чоло раптово
І заплутає слід навмисно
І дрімота пойме шовкова,
Все зітреться у сні начисто.
11.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612175
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2015
автор: Віталій Стецула