Україна, як рідная мати
Від Донецька до Криму та Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона
Там де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив.
Я ходив по зелених Карпатах,
Бачив сяйво церков золоте,
У віночках на наших дівчатах
Різнотрав"я казкове цвіте.
Україна, як рідная мати
Огортає теплом нас своїм,
А Шевченко - він буде стояти –
Збережемо прекрасний цей дім.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612289
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2015
автор: Геннадій Деснянський