Малює осінь дівчину у вінку,
на рукавах у неї – вишиту красу:
такою осінь буде кожну мить,
не журиться, цінує кожен лист.
Кожен лист прикріпить до вікна,
до кольорового із листя килима
і килим стелиться усім лісам,
щоб готуватись – скоро вже зима.
Вигляне із листя носик їжачка,
біжить здалеку діловито лиска
і білка сновига туди-сюди,
щоб більше запасати смакоти.
Ворони діловито ходять у парку,
шукають щось у листяному килимку,
тріщить кручений і пожовклий лист,
за жовтнем буде падолист.
Намалювала осінь дівчину прегарну:
з портрета подивилась усміхнена панна,
у ньому втілилася осені краса,
пензлик життя втілить на довгії літа.
Картина із інтернету.
8.10.2015.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612300
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 09.10.2015
автор: Светлана Борщ