Стигле літо моє,
наспівай ту мелодію щастя,
Стрепени почуття,
що поснули в криниці душі...
Ген, там осінь-сновида
у чашу гіркого причастя
Вже назбирує роси
й пронизливо-довгі дощі...
Я ще вся у тобі -
у теплі, моє лагідне літо,
У щедротах твоїх -
на цвітіння, на біль, на любов...
Осіянням твоїм
я пронизана наскрізь, зігріта,
Та дивлюся у осінь -
вона мене кличе ізнов...
Я дивлюся у осінь:
вона пригощає плодами...
Ці плоди Пізнання -
ви буваєте часом гіркі.
Літо долі згасає -
ніхто вже не стане між нами:
Я і осінь гортаєм
альбому життя сторінки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612339
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2015
автор: Світла (Імашева Світлана)