У примхах долі та весни,
В мереживі стражденних ліній
До мене приходили сни
Із терпким сумом на калині...
У вихорі буремних літ
Ти плакала, то завмирала
І дивувався цілий світ,
Коли потроху воскресала...
Твоя нев"януча краса,
Та врода, що п"янить і вабить,
Лиш ненароком десь сльоза
Тернистий шлях у даль спровадить...
Немає щастя без нещастя,
Що за життя та без біди,
Нехай Тобі нарешті вдасться
Свободу вічну відзнайти...
А я будУ молитись тихо
На зламі зболених доріг,
Щоб кануло у невість лихо,
Як темний березневий сніг...
Щоби порвались вражі пута,
Засохне кров й на місці тім
Замайорить червона рута
Під небом чистим золотим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612461
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 10.10.2015
автор: Мандрівник