Вип'ю коньяку, міцного напою.
І уявлю, як усе це геть не схвалиш ти.
Та сьогодні можна: ти ж бо не зі мною!!!
То ж нехай все геть іде!!!! Все під три чорти!!!!
Вип'ю коньяку. І чим більш, тим краще.
Примарне хай полегшення з'явиться на мить.
І примарна впевненість, що вже не буде важче,
і що серденько моє більш не заболить.
Знову пригублю...Так спокійно й легко...
Так, я розумію - це самообман.
Завтрашнє розкаяння ой як не далеко.
А сьогоднішні думки лиш хмільний туман.
Нууу...ще пригублю...я непереможна!!!
Я усе здолаю!!! Перетерплю все!!!
Головне терпіння й все зробити можна!!!
Так! Кудись мене не туди несе.
Все...доп'ю до дна...ну, а ось і сльози.
Щось давно вже на щоках не було води.
ВтОплю я у цій воді, всі плани і прогнози.
І знов уявлю, як це все, геть не схвалиш ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2015
автор: Юлія Сніжна