ПРОЛІСКИ ВОСЕНИ

Я  від  тебе  піду,  бо  пороги  давно  вже  залиті,
Чи  водою,  чи  маренням  сивим  твоєї  брехні?
Я  від  тебе  піду,  доки  є  ще  сліди  на  орбіті,
Доки  вказує  Місячне  сяйво,  що  згуба  на  дні.

Я  від  тебе  піду...не  сама  ті  дороги  торую,
Коли  падає  дощ,  за  спиною  не  бачу  стіни.
Я  від  тебе  піду  і  нарешті,  чекай,  подарую
Оті  проліски  світло  -  блакитні...  знайдеш  восени.

Я  від  тебе  піду,  не  шукай  мене  потім  ночами,
Десь  сховаюсь  у  хащах,  щоб  літом  зійти  полином.
Я  від  тебе  піду,  он  ті  проліски,  глянь  -  під  кущами,
Зо  три  квіточки  синіх,  з  паперу,  отам  за  вікном...

Жовтень  2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612526
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: Ліна Ланська