Ти яскрава зірочка мого життя,
Що дарує миті незабутні.
Твої непорочні і блаженні почуття -
Закрашують, мого буття, всі будні.
На твоїх долонях, щирим поцілунком,
Я засвідчу відданість свою.
На долонях твоїх, щирим поцілунком -
Нашим почуттям, я подарую волю.
Я загляну мирно, в оченята твої
І побачу там, запашну весну,
І за руки взявшись, ми йдемо з тобою
Твердою ходою, в мрію молоду.
Я загляну знову, в оченята твої
І побачу там: ніжність і любов.
Солов'ї співають у квітучім саду
До кохання нашого призов.
Ти прилинеш щільно до мого серденька,
А воно стукоче швидко й вільно.
І говорить серце: ти моя рідненька,
Що люблю тебе я дуже сильно!
Ми йдемо з тобою, у дорогу дивну,
Щоб послухати пташиний спів,
Подивитися на хвилю пінну,
Нашого кохання, моря берегів.
Поцілую палко я твої уста -
В поцілунку злиймося ми в вічність:
І полинемо разом вверх у небеса,
І разом покинемо, ми, на завжди дійсність.
Ти моя Аврора – зірочка світанку,
Ти Богиня мудрості й добра,
Що до тебе лину, скажу на останку,
Що до тебе тягнеться моя рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612620
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2015
автор: Гавдида Тарас