Люблю Тебе, Україно!

Батьківщино,  моя  рідна,  Ти  запала  в  серце!
І  я  знаю    -  це  неспроста,  і  кажу  відверто:
Люблю  Тебе,  Твої  поля,  гаї  і  діброви,
І  калину,  і  солов’я,  луги,  й  верболози!

Люблю  небо  -  синь  безмежну,  і  лагідне  сонце,
Заливистий  сміх  дитячий,  і  щасливі  очі,
Тепло  ріллі,  рясні  роси,  колосся  налите,
І  духмяний  запах  трави,  хліб  пшенично-житній!

Люблю  казки  і  легенди,  байки  і  балади,
Де  добро  перемагає  з  правдою  назавжди!
Грибний  дощик  серед  літа,    веселку  яскраву,
Щире  серце,  щедру  душу,  козацькую  славу!

Твою  пісню  стоголосу,  що  мов  річка  ллється,
Ластівкою  летить  увись,  плаче  і  сміється!
Люблю  Тебе,  Україно,  моя    рідна  Мамо!
Народився,  живу  я  тут,  і  навік  зостанусь!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612666
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.10.2015
автор: Василь Стасюк